Розвиток пізнавальних інтересів

молодших школярів

Сучасний етап освіти спрямований на формування освіченої, творчої особистості, а також забезпечення умов для найповнішого розкриття її здібностей.

Завдання сьогодення - виявити, до чого здатна конкретна дитина. Кожному учневі слід прищеплювати любов до навчання, виховувати позитивну

Я-концепцію, складовими якої є віра у власні сили і впевненість у собі, а також реальне оцінювання своїх можливостей. Тож першочерговим завданням перед вчителями постає розвиток та підвищення пізнавальних інтересів та активності учнів у навчальному процесі.

Вирішальне значення в розумовому розвитку відіграє цілеспрямоване навчання учнів, під час якого вони опановують знання, уміння та навички.

Для розумового розвитку учнів важливими є не тільки формування фонду знань, але й створення розумових прийомів, операцій, добре відпрацьованих та закріплених, що належать до розряду інтелектуальних умінь.

Пильна увага до проблеми активності та пізнавальної самостійності школярів у процесі навчання, інтересу до знань є характерною для сучасного періоду розвитку школи. Закономірне підвищення вимог до рівня та якості освіти молодого покоління спонукає до пошуку нових шляхів удосконалення навчально-виховного процесу. На особливу увагу заслуговує проблема пізнавальної самостійності при опануванні знань із різних джерел інформації, умінь і способів пізнавальної діяльності.

Навчити дитину самостійно вчитися, сформувати уміння і навички творчої діяльності - одне з провідних завдань модернізації змісту освіти.

О. Я. Савченко серед усіх мотивів навчальної діяльності центральним і найсильнішим називає пізнавальний інтерес, що виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження та самостійної діяльності.

Найважливіші зовнішні та внутрішні мотиви навчально-пізнавальної діяльності.

1. Пізнавальний інтерес до нового, невідомого;

2. Мотив «саморозвиток»: бажання якомога більше знати та вміти, розвивати свій розум, підвищувати культурний рівень;

3. Мотив «досягнення»: бажання отримати гарні результати своєї діяльності;

4. Мотив «професійно-життєве самовизначення»: прагнення досягти вершин у майбутній професії;

5. Комунікативний мотив: бажання спілкуватися, співпрацювати, взаємодіяти;

6. Емоційний мотив;

7. Зовнішній мотив, пов'язаний з отриманням винагороди, схвалення від інших людей;

8. Мотив «позиція»: громадянська відповідальність за справу, почуття обов’язку;

Пізнавальні інтереси мають переваги, а саме: вони раніше й легше засвоюються дитиною; це конкретний і реальний імпульс для навчання; вони доступні для виявлення та спостереження; їх можна розвивати в будь-якому шкільному віці.

Навчання, підкріплене пізнавальними інтересами, має активний, дієвий характер. Активізуються розумові процеси учня, у нього з’являються прагнення до пошуку, до дослідження. Пізнавальні інтереси виявляються через певні емоції або емоційні стани: здивування відкриттям, очікування нового, піднесення у процесі учіння, інтелектуальна радість. Вольові прояви пізнавального інтересу пов’язані з ініціативою учня, самостійністю в здобутті знань, пошуком шляхів розв’язання навчальних завдань.

Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності молодших школярів. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, що розширюють їхній світогляд, а з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, але й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні.

Методи формування пізнавальних інтересів

Вони викликають позитивні дії та настрій - образність, цікавість, здивування, моральні переживання. Пізнавальний інтерес на початковій стадії формується під впливом емоційних чинників. Для створення емоційної ситуації важливими є вдало дібрані приклади з літератури, художніх фільмів, особистих переживань вчителя. Яскравість розповіді, високий пафос збуджують зацікавленість учнів як до окремих питань теми, так і до матеріалу загалом.

Найпоширеніші методи

Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу передбачає окреслення нових знань у процесі викладання, створення атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці. Відчуття збагачення знаннями спонукає учнів до самовдосконалення.

Метод опори та життєвий досвід учнів полягає у використанні вчителем у навчальному процесі життєвого досвіду учнів(фактів, явищ, які вони спостерігали в житті, навколишньому середовищі або в яких самі брали участь) як опори під час вивчення нового матеріалу. Це викликає в учнів інтерес, бажання пізнати сутність спостережуваних явищ.

Метод пізнавальних ігор сприяє створенню емоційно-піднесеної атмосфери, засвоєнню матеріалу за допомогою емоційно-насиченої форми його відтворення. Пізнавальні ігри (ділові, рольові, ситуативні) моделюють життєві ситуації, стосунки людей, взаємодію речей, явищ. Вони можуть бути основною або допоміжною формою навчального процесу. Розвивальний ефект досягається за рахунок імпровізації, природного вияву вільних творчих сил учнів. У виховному значенні гра допомагає учням подолати невпевненість, сприяє самоствердженню, найповнішому виявленні своїх сил і можливостей.

Метод створення відчуття успіху у навчанні –постійне відчуття учнем успіху в навчанні зміцнює впевненість у власних силах, пробуджує почуття гідності, бажання вчитися.

Діяльність дитини є чинником розвитку її особистості.

Здійснюючи фізичні, інтелектуальні, духовні зусилля, вона вправляється в різних видах діяльності, розвиває здібності, набуває досвіду і навичок.

Проте чинником розвитку особистості стає не стільки здійснення трудових операцій, скільки отриманий результат, пережитий як досягнення, успіх. Саме усвідомлення особистих індивідуальних досягнень, що оцінюється вчителем як удача, перемога над собою, є стимулами його подальшого розвитку в цьому напрямі.

Без відчуття успіху в учнів зникає інтерес до школи і навчальних занять, але досягнення успіху в різноманітних видах діяльності заважають обставини,

з-поміж яких є помилки знань, умінь, життєвого досвіду, психологічні та фізіологічні особливості розвитку, слабку саморегуляцію.

Педагогічно виправдане створення для учнів ситуації успіху передбачає використання спеціальних прийомів індивідуально-особистісної підтримки.

«Еврика» передбачає створення умов, за яких учень, виконуючи навчальне завдання, несподівано для себе доходить висновку, що розкриває раніше йому невідомі можливості. Отриманий результат повинен бути новий, цікавий, оригінальний, відкривати нові перспективи пізнання. Завдання вчителя: помітити це глибинне особистісне «відкриття», підтримати учня і поставити перед ним нові завдання, надихнути на їх розв’язання.

«Навмисна помилка», або «Допоможи мені»- передбачає використання вчителем навмисно пропущених помилок із метою привернути увагу учнів,

звернутися до них за допомогою, що пробуджує почуття гідності(знайшов помилку вчителя!), стимулює бажання вчитися.

Метод стимулювання обов’язку і відповідальності у навчанні:

Передбачає:

1. Демонстрацію учням суспільної та особистої значущості учіння;

2. Висунення вимог, дотримання яких означає виконання ними свого обов’язку;

3. Привчання їх до виконання вимог;

4. Заохочення до сумлінного виконання обов’язків;

5. Оперативний контроль за виконанням вимог і за потреби-вказівки на недоліки та зауваження.

Коли обсяг інформації постійно збільшується, зміст навчального матеріалу, що має засвоїти дитина, розширюється, то в учителя виникає потреба розкривати приховані резерви її активності, формувати самостійність у пізнанні навколишнього світу, використовувати найоптимальніші методи і прийоми для якісного засвоєння знань, умінь і навичок у різних видах діяльності.

У сучасній дидактиці вважається, що пізнавальна самостійність виявляється в потребі й умінні школяра самостійно мислити, у здатності орієнтуватися в новій ситуації, самому бачити питання, завдання і знайти підхід до їх розв’язання.

Самостійність школяра характеризується певною критичністю його розуму, здатністю висловлювати свою думку незалежно від суджень інших. Пізнавальна самостійність пов’язана багатьма факторами навчального процесу, тому її взаємозв’язки різноманітні. Найвиразніше вони виявляються в аналізі структури пізнавальної самостійності.

Відомо, що не все, зроблене учнем самостійно, формує його пізнавальну самостійність, її розвиток є складним, довготривалим процесом і залежить від багатьох умов, серед яких найважливіша-застосування розвивальних методів навчання. Помилково вважати, що для розвитку пізнавальної самостійності школярів достатньо лише збільшити обсяг їхньої самостійної роботи на уроках і під час виконання домашніх завдань. Вирішальне значення тут має характер навчальної діяльності: успіх настане тоді, коли учень, спираючись на добуті знання, самостійно виконує навчальні та трудові завдання, що постають перед ним у найрізноманітніших ситуаціях, коли отримані знання стають інструментом нового пізнання.

Пізнавальна самостійність формується під час пошукової діяльності, обирання учнем потрібних знань і способів розв’язання серед уже відомих, а також самостійного пошуку, методом якого є пізнання нових знань і способів дій, певний рівень готовності школяра до навчання. А це- сформованість вікових та індивідуальних особливостей уваги, пам’яті, мислення, мовлення, волі, розвиток пізнавальних здібностей, інтересів, потреб, мотивів, набуття навчальних умінь і навичок, уміння вчитися.

Отже, пізнавальна самостійність школяра формується не внаслідок дії якогось одного ефективного засобу, а є закономірним результатом досконалої системи навчання і виховання учнів на уроці, спрямованої на всебічний розвиток самостійності думки і самостійності як риси характеру дитини.

Таким чином, пізнавальна самостійність свідчить про індивідуальні особливості в пізнавальній діяльності й відбивається в потребах, прагненні до пізнавальної діяльності та в реалізації цієї потреби, незважаючи на труднощі, що виникають і долаються вольовими зусиллями.

Критеріями особистісного розвитку є новоутворення, що виникають у свідомості дитини і свідчать про її перехід до нового, теоретичного рівня мислення, нових способів діяльності та форм поведінки, нового рівня активності та самостійності.

Формуючи крок за кроком навчальну діяльність як самостійний пошуковий процес навчання, створюю умови для розвитку справжнього мислення—творчого, теоретичного, здатного на пошуки істотних властивостей предметів.

Отже, пізнавальний інтерес є важливим компонентом усебічного розвитку особистості. Пізнавальний інтерес часто є засобом навчання, активізації пізнавальної діяльності, ефективним інструментом, що дозволяє педагогові зробити процес навчання привабливим, а також є важливим мотивом учіння.

Перша необхідність, що виникає в учителя, який прагне виховати в учнів пізнавальний інтерес, - створення матеріальних умов для успішного навчання, а саме: добре обладнаний кабінет, організація життя класу, відсутність необхідності поспішати й водночас втрачати дорогоцінний час, щільність уроку, напруженість роботи, але без надмірної втоми.

Для формування та розвитку пізнавального інтересу потрібно отримати деякі знання, а для отримання повноцінних знань необхідний пізнавальний інтерес. Але якщо у дітей відсутній інтерес навіть до початкових знань, то як вони можуть отримати ці знання?

Саме тут потрібна попередниця інтересу-зацікавленість. Вона може хоча б на деякий час привернути увагу дітей до знань, відкрити їх серця до навчання. У початкових класах таку зацікавленість можуть створити дидактичні ігри, яскравий наочний матеріал. Учителеві необхідно спиратися також на інтереси дітей, які виникли раніше, щоб використати їх у навчальній діяльності та заохотити дітей до навчання.

Не менш важливим для зацікавлення дітей до накопичення знань і розширення кола уявлень є здатність збагатити учнів новими яскравими враженнями, створити необхідний новий досвід, що полегшив би сприйняття знань із певного предмета чи розділу. А для цього необхідно відвідувати музеї, архітектурні пам’ятки, заводи, зустрічатися з цікавими людьми, тощо.

Якщо заняття в школі одноманітні, не несуть нового змісту, не цікаві за формою, а особистість учителя не яскрава, подача матеріалу не емоційна, то інтерес до навчання втрачається.

Інтерес є тією іскоркою, з якої згодом виникає жага знань. Він – основа розвитку нахилів учнів, а отже, і їх професійного спрямування. Інтерес являє собою важливу спонукальну силу до учіння, до опанування основ наук, важливий засіб навчання.

Характерною особливістю інтересу є його взаємозв’язок з емоційною сферою людини. Почуття особистості являють собою основу, серцевину інтересу. Здивування, захоплення, задоволення, породжені пізнанням нового, або отриманою хорошою оцінкою, радісні переживання в результаті подолання навчальних труднощів, почуття гордості, зумовлене відмінною відповіддю товариша, - усе це різні за своєю значущістю і глибиною вияву почуття учнів, але всі вони викликані інтересом.

Пізнавальна активність формується у дітей засобами педагогічних технологій, за допомогою нових форм і методів навчання. Так, формуванню і розвитку мовленнєвої компетентності сприяє технологія ситуативного моделювання, до складу якої входить метод драматизації. Діти з радістю беруть участь у різних постановках, які практикую не тільки на уроках української мови, а й у позакласній роботі. На мою думку, саме постановки –мініатюри не тільки допомагають молодшим школярам проявити свої акторські здібності, а й формують уміння і навички комунікативної взаємодії не тільки засобами мови, а й жестами, мімікою, інтонацією; розвивають мислення і пам'ять, а головне – забезпечують необхідні умови для розвитку мовлення, його виразності та емоційності, формують естетичний смак.

З метою розвитку мовленнєвої компетентності на уроках української мови використовую ігрові технології, зокрема моделюю мовленнєві ігрові ситуації. Використання сюжетно-рольових ігор спонукає учнів до імпровізованих висловлювань. У процесі ігрової діяльності використовую картини відомих художників, ілюстрації до текстів, власні спостереження дітей, які виступають основою для створення текстів, зв’язних розповідей (усних та письмових).

Мистецтво володіння словом - це вміння мислити, розмірковувати, доводити і переконувати, а головне – слухати і чути одне одного. Цього мистецтва я навчаю дітей за допомогою технології розвитку критичного мислення та інтерактивних технологій, в арсеналі яких є такі інтерактивні методи, як «Інтерв’ю», «Обери позицію», «Сенкан», тощо.

Одним із методів розвитку пізнавальних інтересів є метод проектів. Це система навчання, що допомагає учням здобувати знання в процесі планування і виконання завдань. В основу застосування проектного навчання покладено провідні ідеї особистісно орієнтованого навчання та свободи творчості школярів. Свобода творчості викликає позитивні емоції, пробуджує активність, фантазію, допомагає з більшою наполегливістю і винахідливістю долати перешкоди, накопичувати без примусу знання, збільшує розумовий кругозір. Головними вимогами вибору проектів є їхня творча спрямованість та суспільно-корисна чи особиста значущість.

Таким чином, формування пізнавальних навчальних інтересів має надзвичайно важливе значення для ефективного опанування учнями знань, сприяє виробленню у них самостійності мислення, активності й ініціативи.

Завдання сучасної школи - розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність. Зважаючи на це, велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення самостійної пізнавальної діяльності, уміння ставити і розв’язувати нові проблеми.

Андріївські вечорниці.

Мета: збагатити знання учнів про народні традиції; відроджувати обряди нашого народу; виховувати любов до народних звичаїв, гордість за український народ, який має давні традиції і багату творчу спадщину; розвивати творчі здібності дітей.

Вчитель.

13 грудня одне з великих та улюблених свят — день св. Андрія Первозванного або, як у народі на­зивають, свято Калити. Народні тра­диції міцно переплелися з релігійни­ми та отак і дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «андріївські вечорниці». Готува­лись до них у складчину. До однієї господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю. Бо ж Пилипівський піст. І обов'язково пекли калиту — цю найвеличнішу ознаку свята. Пе­четься калита із прісного тіста у виг­ляді тонкого коржа. Бо ж рік «стон­шився». Посередині з отвором. Прикрашається родзинками, маком, і старші дівчата в цей вечір ворожили і на заміжжя: чи скоро їх віддадуть та яким буде майбутній чоловік. Примічали і якою буде погода.

Сьогодні й ми з вами повернемо трохи в минуле, щоб відчути красу та поезію древніх обрядів. Давайте ж завітаємо до однієї з українських хат, де на нас вже чекають гостинні гос­подарі.

(Стукає).

А чи можна до вас, господарі, на свято

Господиня.

Добрий вечір, любі гості,

Просимо до світлиці,

Будемо розпочинати

Наші вечорниці.

Господар.

Поспішайте, дівчатонька

Все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Всім нам починати.

Господиня.

Ось наліпимо вареничків,

Біленьких, пухкеньких,

Та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

Господар.

Щоби вони разом з нами

Гарно святкували.

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

Господиня

Люблю слухати, як наші дівчата співають. У мене аж серце завмирає. А заспівайте – но , дівчата.

Пісня « Калина»

Годі сумувати, дівчатонька. Заспівайте якоїсь веселішої.

Кину кужіль на полицю

(Дівчата допомагають господині ліпити вареники і співають пісню «Ой варенички кручені».

1-а дівчина. Ой, там

щось грюкнуло.

Господиня. Та це вам
почулося, дівчатка.

1 дівчина

- Ой, дівчата, дівчата! Сьогодні ми уже дізнаємось.

Дівчата.

Про що дізнаємося?

2 дівчина

- Ой, які ж ви нетямущі! Таж сьогодні Андрій скаже нам котра коли, куди, за кого вийде заміж.

- Дівчата.

- А й справді, цікаво.

- 3 дівчина

- Пам’ятаєте, друзі, як у Жуковського:

Раз в крещенский вечерок

Девушки гадали,

За ворота башмачок,

Сняв с ноги, бросали.

4 дівчина

- Що ж ,дівчата, почнемо. Можна загадати якесь бажання і мовчати, а можна і слова сказати. Я перша.

Чобіточку, мій новенький,

Теплий, теплий і гарненький

Вкажи халявкою дорогу,

Хто посланий мені від Бога.

5 дівчина

- Лети, впади та не розбийся,

І з вулицями розберися

Й минувши вуличку Івана

Вкажи на вулицю Степана.

6 дівчина

- А я свій кину аж під хмару,

Хай розшукає мою пару.

7дівчина

- І торік я чобіток кидала

Та щастя свого не впіймала.

То ж хай тепер оцінять люди,

А може й доля не забуде?

8 дівчина

- Нема чобіт, то що робити?

У мене валянки підшиті

Кину просто навмання,

Нехай долю доганя.

О добре чую, впав

Аби в снігу десь не пропав.

А тепер ходімо, подивимось,куди наші халявки нас поведуть.

Чути стукіт у двері.

Дівчата. Про кого промовка, а наші хлопці тут як тут.

Господиня. Та це вам почулося!

Дівчата ідуть дивитися, хто стукає. Відчинивши двері, ловлять одного з козаків і ведуть до хати.

1-ша дівчина (руки в боки). Признавайся, що ти хотів нам зробити?

Гриць. Ну, двері підперти, щоб не відчинялися!

2-га дівчина. А ще що?

Гриць. Ще, ще! Ну, віник прив'язати до стріхи!

3-тя дівчина. Он як! Ти хотів нам шкоди наробити?

Покараємо тебе! Дівчата, викупаймо його у воді!

(Ведуть до криниці.)

Гриць. Дівчатка, відпустіть! Відпустіть! Я більше

не буду!

Врешті виривається, заправляє сорочку в штани і гордо співає на українську народну мелодію «Ой, джигуне, джиґуне». Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,
Чи не рублена хата, Що не люблять дівчата?
Дівчата перешіптуються, сміються і повторюють останні слова пісні.

Дівчата. Не просись і не жалійся, все одно не

відпустимо.

1-ша дівчина. Ми для вас старалися, вареники

ліпили!

Гриць. Ну, дівчата, відпустіть, а я вам гарних

хлопців приведу.

Дівчата. Правда, приведеш?

Гриць. Їй Богу, приведу!

Дівчатка. Веди.

Гриць іде до дверей, а дівчата стають по другий бік лави.

Гриць. Хлопці, ану всі сюди!

Хлопці з гармошкою заходять і співають пісню «По дорозі жук».

Дівчата (пританцьовуючи).

До нас, парубочки,

Бо в нас вечорниці.

А в нашої господині

Тисові полиці.

Гриць. Дівчата, а злийтеся в одну — і я вас посватаю!

1-ша дівчина. Ти бач, ожив, зараз таки викупаємо!

1-й хлопець. Чекайте, чекайте залицятися! Спершу дайте води напитися, а то їсти хочеться, що нема де переночувати!

Всі сміються.

Господиня. Е ні, хлопці, спочатку до роботи!

Ось вам квасоля в ситі, перелущіть і переберіть, а дівчата вареники доліплять.

Господиня порається з калитою, дівчата співають

«На вулиці скрипка грає», хлопці їм допомагають.

Господиня. От хлопці молодці, швидко впоралися, всю квасолю перелущили. Ось погляньте, любі гості, яку я вам калиту виробила. Треба її в піч посадити, щоб випеклася, рум'яною стала. Але спочаткупромовимо прохання до вогню:

Гори, вогонь, ясно, '

Спечи нам калиту красну.

Діти повторюють.

Господиня. А перш ніж саджати калиту в піч, дорогу до неї кроплять водою, промовляючи:

Водице - студенице

Окропи калиті дорогу

Аж від печі та до стелі, Щоб ми були веселі.

Діти утворюють коридор, господиня його «скроплює» водою, діти повторюють слова. Потім господиня бере калиту і садить її в піч, закриває заслінкою.

Господиня. А водичкою, що залишилася, вмиваю ваші личка, аби були гарні та красні. (Вмиває.)

Поки печеться калита, розкажу вам те, що часто чула від моєї бабусі. І в них були вечорниці, де вони і пряли, і вишивали, і пір'я дерли. І обов'язково жартували,

веселились і співали гарних пісень, бо пісня українська, як душа народу. Може й хлопці нам щось заспівають?

Хлопці виконують пісню. «Ой лопнув обруч»

1-й хлопець. Нумо позмагаємося, дівчата, хто кого переспіває?!

Переспівки.. Дівчата починають спів.
Дівчата (грайливо). Іде, іде дід, дід.

Несе, несе міх, міх.

Отакий дідище

Такий холодище!


Хлопці. Трах, трах, тарарах,

їде баба на волах

Дівчата. їде дід на волах,

Трах-трах, тарарах!

Хлопці. Диби, диби, диби-ди,

Пішла баба по гриби.

Дівчата. А дід по опеньки

В неділю раненько!

Ми вас переспівали, а тепер пограємо?

Хлопці. Пограємо!

Українська народна гра «Горобчик».

Господиня. А що це наших весельчаків не чути?

Хлопці читають гуморески.

Господиня. А що цікавого нам Гриць розкаже?

Гриць- А я люблю все, особливо на печі спати! (Лягає.)

Дівчата виконують інсценівку пісні -«Грицю, Гри цю, до роботи».

1-ша дівчина. І все ж треба його викупати. (Ловлять і ведуть до криниці)

Хлопці. Дівчата, вода холодна?

Дівчата. Холодна!

Хлопці. А напитись дасте?

Дівчата. А ви нам затанцюєте?

Хлопці виконують танець.

Господиня. Ну й розвеселили ви мене, забула про калиту.(Заглядає в піч)
Ой, та вона вже спеклася.
Рум'яна та ясна,
На весь світ прекрасна!
Господиня бере калиту і промовляє:
Добрий вечір! З калитою
Будьте здорові!
З калитою золотою,
З пресвітлим святом Андрія!

Діти. Ой калита, калита!

Із чого ти вилита?

Господиня. З жита сповита,

Сонцем налита,

Для красного цвіту,

По білому світу!

1-й хлопець.

І, нарешті, калита,

Наче сонце, золота,

Хто вкусить калити хоч раз,

Той буде першим серед нас.

Нумо, хлопці і дівчата,

Хто з нас буде починати?

2-й хлопець. Ой громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути

їду, їду я до річки,

Ой, дайте вкусити калити хоч трішки.
Спроба невдала. Чухає потилицю.
Дівчина. Ще ні разу не стрибала,
Калити не куштувала.
Підстрибує, але невдало.
Хлопець. Калито смачна, духмяна,
Подивлюся, аж голос в'яне.
Скажи, ну як тебе дістати?

Як таємницю розгадати? Підстрибує, кусає. Всі регочуть.

Дівчина. Людоньки! Людоньки! А мені можна?

Різні голоси. Що можна?

Дівчина. Та відкусити кусок калити.

Голоси. А навіщо?

Дівчина. Як і всі, хочу щастя знайти.

Хлопець. Ну, ну, кусай, кусай та всіма зубами,

Щоб найщасливіша була поміж нами.

Дівчата, а де ж ваші вареники?

Господиня. А ось вам_вареники! Ставить макітру.

Пісня «Наші хлопці вареників хочуть»

Наші хлопці вареників хочуть .

Наші хлопці, хлопці вареників хочуть.

Навари милая, навари милая,

Навари, уха-ха, мила, чорнобривая.

А я дров не маю, ви мої хороші,

А я дров не маю, хлопці мої гожі.

Нарубай, милая, навари, милая.

Нарубай, уха-ха, мила, чорнобривая.

Я рубать не вмію, ви мої миленькі,

Я рубать не вмію, мої соловейки.

Научись милая, навари, милая,

Научись, уха-ха, мила, чорнобривая.

А я сил не маю, ви мої хороші,

А я сил не маю, хлопці мої гожі.

Не балуй, милая, навари, милая,

Пирогами пригости, мила, чорнобривая.

Стук у двері

Господиня (здивовано). І хто там ще в такий час? Ідемо, подивимося.

Відчинивши двері, злякано тікає. Застрибує Чорт.

Чорт. Всі святкуєте? Всі гуляєте?

Мене, красеня-Андрія,

Навіть не згадаєте.

Я — чорт Андрій, -

Андрій був батько,

Андрон був дід,

Андрій був дядько.

Династія вся загранична

І бездоганно блискавична.

Ану, в цю ж мить стіл накривайте

І калитою пригощайте! Звертається до господині

Бо як не станеш пригощати,

Рознесу всю твою хату.

Всю челядь позабираю,

В чортенят понаряджаю.

Ну то як? Готово? Ні?

Господиня. Чорте, Чорте! Постривай,

Ти мене не підганяй.

Є для тебе калита,

Із мукички вилита!

Треба ще її дістать,

Гарно вгору пострибать.

Як дістанеш її там,

То з'їси її всю сам!

У цей час діти замінюють калиту на іншу, зробле­ну з пап 'є-маше. Чорт стрибає, вдає, ніби ламає зуб.

Чорт. Ой-ой-ой! Ви мене обдурили,

Мої зуби обломили. Плаче.

Господиня. Ну, годі тобі, Чорте, плакать. Ось завдання тобі від дітей, відгадай. Загадки.

Що у світі найсильніше? (Вода.)

На чиїх полях трава не росте? (На крисах капелюха.)

Спортивна гра з перешкодами.

Чорт врешті добирається до калити, хапає її та їсть.

От дякую, що і мене пригостили. А я вашим Андріям гостинців приніс. Але нехай їх виграють .Виходьте наперед. Я зав’яжу вам хусточкою очі. Гостинці розкладаю по підлозі. А тоді розкручую вас. І хто перший їх збере, той і матиме.

Ха-ха-ха! Ти бачиш, подумали що я віддам їм гостинці, от смішні!

Господар.А ну, геть звідсіль , якщо не вмієш гратися!

Чорт. Ой, вай, я більше так не буду.

Господиня. Послухайте, ми ж сьогодні віватів Андрійкам не співали.

Пісня «З’їж , Андрійку, пиріжок»

1-ша дівчина. Чом ви, хлопці, зажурилися?

Замерзли дівчата.

2-га дівчина. Тож заграйте нам, музики,

Будем танцювати.

Діти виконують український народний танок.

1-ша дівчина.

Наше слово щире, щире, без прикрас:

Спасибі, Андрію, за свято для нас.

Обряди і звичаї хай оживають

І душу народу завжди звеселяють.

Андрій. Хай Ганни, і Сави, і Варвари

Знаходять, шукаючи, пари.

Хай завжди і всюди в народу-творця

Праця і свято ідуть без кінця.

Так чи інакше, наше Поділля

Віддавна святкує Андрія.

Ми показали, як колись жило

Без будинків культури

Українське село.

Питай, цікався, пізнавай,

Яким же був колись твій край!

Бо-хоче рідна Україна,

Аби росла достойна зміна.

Господиня Зі святом, вас, Андрії, Андріївни та Андрійовичі!

Нехай ніколи не гасне вогонь ваших сердець на добро та радість людям!

Господар. Всім, хто прийшов на наше свято – многії і благії літа.

Пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд »

А тепер, шановні гості, запрошуємо скуштувати вареників, калити.

Андріївські вечорниці.

Мета: збагатити знання учнів про народні традиції; відроджувати обряди нашого народу; виховувати любов до народних звичаїв, гордість за український народ, який має давні традиції і багату творчу спадщину; розвивати творчі здібності дітей.

Вчитель.

13 грудня одне з великих та улюблених свят — день св. Андрія Первозванного або, як у народі на­зивають, свято Калити. Народні тра­диції міцно переплелися з релігійни­ми та отак і дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «андріївські вечорниці». Готува­лись до них у складчину. До однієї господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю. Бо ж Пилипівський піст. І обов'язково пекли калиту — цю найвеличнішу ознаку свята. Пе­четься калита із прісного тіста у виг­ляді тонкого коржа. Бо ж рік «стон­шився». Посередині з отвором. Прикрашається родзинками, маком, і старші дівчата в цей вечір ворожили і на заміжжя: чи скоро їх віддадуть та яким буде майбутній чоловік. Примічали і якою буде погода.

Сьогодні й ми з вами повернемо трохи в минуле, щоб відчути красу та поезію древніх обрядів. Давайте ж завітаємо до однієї з українських хат, де на нас вже чекають гостинні гос­подарі.

(Стукає).

А чи можна до вас, господарі, на свято

Господиня.

Добрий вечір, любі гості,

Просимо до світлиці,

Будемо розпочинати

Наші вечорниці.

Господар.

Поспішайте, дівчатонька

Все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Всім нам починати.

Господиня.

Ось наліпимо вареничків,

Біленьких, пухкеньких,

Та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

Господар.

Щоби вони разом з нами

Гарно святкували.

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

Господиня

Люблю слухати, як наші дівчата співають. У мене аж серце завмирає. А заспівайте – но , дівчата.

Пісня « Калина»

Годі сумувати, дівчатонька. Заспівайте якоїсь веселішої.

Кину кужіль на полицю

(Дівчата допомагають господині ліпитивареники і співають пісню «Ой варенички кручені».

1-а дівчина. Ой, там

щось грюкнуло.

Господиня. Та це вам
почулося, дівчатка.

1 дівчина

- Ой, дівчата, дівчата! Сьогодні ми уже дізнаємось.

Дівчата.

Про що дізнаємося?

2 дівчина

- Ой, які ж ви нетямущі! Таж сьогодні Андрій скаже нам котра коли, куди, за кого вийде заміж.

- Дівчата.

- А й справді, цікаво.

- 3 дівчина

- Пам’ятаєте, друзі, як у Жуковського:

Раз в крещенский вечерок

Девушки гадали,

За ворота башмачок,

Сняв с ноги, бросали.

4 дівчина

- Що ж ,дівчата, почнемо. Можна загадати якесь бажання і мовчати, а можна і слова сказати. Я перша.

Чобіточку, мій новенький,

Теплий, теплий і гарненький

Вкажи халявкою дорогу,

Хто посланий мені від Бога.

5 дівчина

- Лети, впади та не розбийся,

І з вулицями розберися

Й минувши вуличку Івана

Вкажи на вулицю Степана.

6 дівчина

- А я свій кину аж під хмару,

Хай розшукає мою пару.

7дівчина

- І торік я чобіток кидала

Та щастя свого не впіймала.

То ж хай тепер оцінять люди,

А може й доля не забуде?

8 дівчина

- Нема чобіт, то що робити?

У мене валянки підшиті

Кину просто навмання,

Нехай долю доганя.

О добре чую, впав

Аби в снігу десь не пропав.

А тепер ходімо, подивимось,куди наші халявки нас поведуть.

Чути стукіт у двері.

Дівчата. Про кого промовка, а наші хлопці тут як тут.

Господиня. Та це вам почулося!

Дівчата ідуть дивитися, хто стукає. Відчинивши двері, ловлять одного з козаків і ведуть до хати.

1-ша дівчина (руки в боки). Признавайся, що ти хотів нам зробити?

Гриць. Ну, двері підперти, щоб не відчинялися!

2-га дівчина. А ще що?

Гриць. Ще, ще! Ну, віник прив'язати до стріхи!

3-тя дівчина. Он як! Ти хотів нам шкоди наробити?

Покараємо тебе! Дівчата, викупаймо його у воді!

(Ведуть до криниці.)

Гриць. Дівчатка, відпустіть! Відпустіть! Я більше

не буду!

Врешті виривається, заправляє сорочку в штани і гордо співає на українську народну мелодію «Ой, джигуне, джиґуне». Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,
Чи не рублена хата, Що не люблять дівчата?
Дівчата перешіптуються, сміються і повторюють останні слова пісні.

Дівчата. Не просись і не жалійся, все одно не

відпустимо.

1-ша дівчина. Ми для вас старалися, вареники

ліпили!

Гриць. Ну, дівчата, відпустіть, а я вам гарних

хлопців приведу.

Дівчата. Правда, приведеш?

Гриць. Їй Богу, приведу!

Дівчатка. Веди.

Гриць іде до дверей, а дівчата стають по другий бік лави.

Гриць. Хлопці, ану всі сюди!

Хлопці з гармошкою заходять і співають пісню «По дорозі жук».

Дівчата (пританцьовуючи).

До нас, парубочки,

Бо в нас вечорниці.

А в нашої господині

Тисові полиці.

Гриць. Дівчата, а злийтеся в одну — і я вас посватаю!

1-ша дівчина. Ти бач, ожив, зараз таки викупаємо!

1-й хлопець. Чекайте, чекайте залицятися! Спершу дайте води напитися, а то їсти хочеться, що нема де переночувати!

Всі сміються.

Господиня. Е ні, хлопці, спочатку до роботи!

Ось вам квасоля в ситі, перелущіть і переберіть, а дівчата вареники доліплять.

Господиня порається з калитою, дівчата співають

«На вулиці скрипка грає», хлопці їм допомагають.

Господиня. От хлопці молодці, швидко впоралися, всю квасолю перелущили. Ось погляньте, любі гості, яку я вам калиту виробила. Треба її в піч посадити, щоб випеклася, рум'яною стала. Але спочаткупромовимо прохання до вогню:

Гори, вогонь, ясно, '

Спечи нам калиту красну.

Діти повторюють.

Господиня. А перш ніж саджати калиту в піч, дорогу до неї кроплять водою, промовляючи:

Водице - студенице

Окропи калиті дорогу

Аж від печі та до стелі, Щоб ми були веселі.

Діти утворюють коридор, господиня його «скроплює» водою, діти повторюють слова. Потім господиня бере калиту і садить її в піч, закриває заслінкою.

Господиня. А водичкою, що залишилася, вмиваю ваші личка, аби були гарні та красні. (Вмиває.)

Поки печеться калита, розкажу вам те, що часто чула від моєї бабусі. І в них були вечорниці, де вони і пряли, і вишивали, і пір'я дерли. І обов'язково жартували,

веселились і співали гарних пісень, бо пісня українська, як душа народу. Може й хлопці нам щось заспівають?

Хлопці виконують пісню. «Ой лопнув обруч»

1-й хлопець. Нумо позмагаємося, дівчата, хто кого переспіває?!

Переспівки.. Дівчата починають спів.
Дівчата (грайливо). Іде, іде дід, дід.

Несе, несе міх, міх.

Отакий дідище

Такий холодище!


Хлопці. Трах, трах, тарарах,

їде баба на волах

Дівчата. їде дід на волах,

Трах-трах, тарарах!

Хлопці. Диби, диби, диби-ди,

Пішла баба по гриби.

Дівчата. А дід по опеньки

В неділю раненько!

Ми вас переспівали, а тепер пограємо?

Хлопці. Пограємо!

Українська народна гра «Горобчик».

Господиня. А що це наших весельчаків не чути?

Хлопці читають гуморески.

Господиня. А що цікавого нам Гриць розкаже?

Гриць- А я люблю все, особливо на печі спати! (Лягає.)

Дівчата виконують інсценівку пісні -«Грицю, Гри цю, до роботи».

1-ша дівчина. І все ж треба його викупати. (Ловлять і ведуть до криниці)

Хлопці. Дівчата, вода холодна?

Дівчата. Холодна!

Хлопці. А напитись дасте?

Дівчата. А ви нам затанцюєте?

Хлопці виконують танець.

Господиня. Ну й розвеселили ви мене, забула про калиту.(Заглядає в піч)
Ой, та вона вже спеклася.
Рум'яна та ясна,
На весь світ прекрасна!
Господиня бере калиту і промовляє:
Добрий вечір! З калитою
Будьте здорові!
З калитою золотою,
З пресвітлим святом Андрія!

Діти. Ой калита, калита!

Із чого ти вилита?

Господиня. З жита сповита,

Сонцем налита,

Для красного цвіту,

По білому світу!

1-й хлопець.

І, нарешті, калита,

Наче сонце, золота,

Хто вкусить калити хоч раз,

Той буде першим серед нас.

Нумо, хлопці і дівчата,

Хто з нас буде починати?

2-й хлопець. Ой громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути

їду, їду я до річки,

Ой, дайте вкусити калити хоч трішки.
Спроба невдала. Чухає потилицю.
Дівчина. Ще ні разу не стрибала,
Калити не куштувала.
Підстрибує, але невдало.
Хлопець. Калито смачна, духмяна,
Подивлюся, аж голос в'яне.
Скажи, ну як тебе дістати?

Як таємницю розгадати? Підстрибує, кусає. Всі регочуть.

Дівчина. Людоньки! Людоньки! А мені можна?

Різні голоси. Що можна?

Дівчина. Та відкусити кусок калити.

Голоси. А навіщо?

Дівчина. Як і всі, хочу щастя знайти.

Хлопець. Ну, ну, кусай, кусай та всіма зубами,

Щоб найщасливіша була поміж нами.

Дівчата, а де ж ваші вареники?

Господиня. А ось вам_вареники! Ставить макітру.

Пісня «Наші хлопці вареників хочуть»

Наші хлопці вареників хочуть .

Наші хлопці, хлопці вареників хочуть.

Навари милая, навари милая,

Навари, уха-ха, мила, чорнобривая.

А я дров не маю, ви мої хороші,

А я дров не маю, хлопці мої гожі.

Нарубай, милая, навари, милая.

Нарубай, уха-ха, мила, чорнобривая.

Я рубать не вмію, ви мої миленькі,

Я рубать не вмію, мої соловейки.

Научись милая, навари, милая,

Научись, уха-ха, мила, чорнобривая.

А я сил не маю, ви мої хороші,

А я сил не маю, хлопці мої гожі.

Не балуй, милая, навари, милая,

Пирогами пригости, мила, чорнобривая.

Стук у двері

Господиня (здивовано). І хто там ще в такий час? Ідемо, подивимося.

Відчинивши двері, злякано тікає. Застрибує Чорт.

Чорт. Всі святкуєте? Всі гуляєте?

Мене, красеня-Андрія,

Навіть не згадаєте.

Я — чорт Андрій, -

Андрій був батько,

Андрон був дід,

Андрій був дядько.

Династія вся загранична

І бездоганно блискавична.

Ану, в цю ж мить стіл накривайте

І калитою пригощайте! Звертається до господині

Бо як не станеш пригощати,

Рознесу всю твою хату.

Всю челядь позабираю,

В чортенят понаряджаю.

Ну то як? Готово? Ні?

Господиня. Чорте, Чорте! Постривай,

Ти мене не підганяй.

Є для тебе калита,

Із мукички вилита!

Треба ще її дістать,

Гарно вгору пострибать.

Як дістанеш її там,

То з'їси її всю сам!

У цей час діти замінюють калиту на іншу, зробле­ну з пап 'є-маше. Чорт стрибає, вдає, ніби ламає зуб.

Чорт. Ой-ой-ой! Ви мене обдурили,

Мої зуби обломили. Плаче.

Господиня. Ну, годі тобі, Чорте, плакать. Ось завдання тобі від дітей, відгадай. Загадки.

Що у світі найсильніше? (Вода.)

На чиїх полях трава не росте? (На крисах капелюха.)

Спортивна гра з перешкодами.

Чорт врешті добирається до калити, хапає її та їсть.

От дякую, що і мене пригостили. А я вашим Андріям гостинців приніс. Але нехай їх виграють .Виходьте наперед. Я зав’яжу вам хусточкою очі. Гостинці розкладаю по підлозі. А тоді розкручую вас. І хто перший їх збере, той і матиме.

Ха-ха-ха! Ти бачиш, подумали що я віддам їм гостинці, от смішні!

Господар.А ну, геть звідсіль , якщо не вмієш гратися!

Чорт. Ой, вай, я більше так не буду.

Господиня. Послухайте, ми ж сьогодні віватів Андрійкам не співали.

Пісня «З’їж , Андрійку, пиріжок»

1-ша дівчина. Чом ви, хлопці, зажурилися?

Замерзли дівчата.

2-га дівчина. Тож заграйте нам, музики,

Будем танцювати.

Діти виконують український народний танок.

1-ша дівчина.

Наше слово щире, щире, без прикрас:

Спасибі, Андрію, за свято для нас.

Обряди і звичаї хай оживають

І душу народу завжди звеселяють.

Андрій. Хай Ганни, і Сави, і Варвари

Знаходять, шукаючи, пари.

Хай завжди і всюди в народу-творця

Праця і свято ідуть без кінця.

Так чи інакше, наше Поділля

Віддавна святкує Андрія.

Ми показали, як колись жило

Без будинків культури

Українське село.

Питай, цікався, пізнавай,

Яким же був колись твій край!

Бо-хоче рідна Україна,

Аби росла достойна зміна.

Господиня Зі святом, вас, Андрії, Андріївни та Андрійовичі!

Нехай ніколи не гасне вогонь ваших сердець на добро та радість людям!

Господар. Всім, хто прийшов на наше свято – многії і благії літа.

Пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд »

А тепер, шановні гості, запрошуємо скуштувати вареників, калити.

Виховнийзахід з учнями початкових класів.

ТЕМА. Виховуємо в дітях доброту.

МЕТА:формувати в учнів ціннісну орієнтацію, етичні норми поведінки в суспільстві і спілкуванняодне з одним, здатність формувати моральні судження, дати уявлення пhо категорії добра і зла. Виховувати чуйне ставлення до людей і всього навколишнього світу.

ХІД ЗАХОДУ

І. Музичнийострів.

1. Слухання пісні Наталії Май

Пісня на добро

Посміхніться, люди, нам єднатись час

Знаю я, що буде все гаразд

На усіх і доля й воля в нас одна,

Тож нехай єдина думка нас єдна.

Буде сонце в синім небі й світло у вікні,

А іще чого вам треба розкажіть мені,

Буде сонце й небо синє й щоб там не було

Заспіваєм вам уклінно пісню на добро.

Біла скатертина й жито на столі,

Доки пісня лине – то живі і ми,

На усіх молитва Божа в нас одна,

Тож нехай єдина думка нас єдна!

Буде сонце в синім небі й світло у вікні,

А іще чого вам треба розкажіть мені,

Буде сонце й небо синє й щоб там не було

Заспіваєм вам уклінно пісню на добро.

Учитель. Ось ви послухали пісню. Як ви вважаєте, чому буде присвячений наш виховнийзахід?

- Так, доброті, звачці робити добро.

Звичка – це поведінка, образ дій, схильність, що стали в житті звичайними, постійними. Прислів¢я свідчить:<<Посієш звичку – збереш характер>>.

- А що, на вашу думку, означає слово доброта?З чим у вас асоціюється це слово?Що вам відразу спадає на думку, коли ви чуєте слово доброта?

- Бачите, як по-різному ми уявляємо собі це поняття. А щоб краще розібратися, що ж таке справжня доброта, ми вирушимо в незвичайну подорож у світ Доброти.

2. Скринька ключових слів.

Добро – одне із понять моральної свідомості.

Зло – те, що комусь завдає болю, спричиняє страждання; поняття, протилежне добру.

Лагідність та милосердя – прекрасний прояв людського характеру.

Жорстокість та грубість – протилежні поняття що до лагідності та милосердя.

Людяність – моральна якість, що характертеризується повагою до людей, співчуттям і добротою до них.

- Що таке добро, доброта?

Добро – корисна справа, вчинок.

Доброта –чутливе, дружнє ставлення до людей.

2. Острів віршів

Учениця

Сказав мудрець:

-Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра,

Хай оживає істина стара-

Людина починається з добра.

Учень

Врятує світ краса-

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо скільки всюду зла-

Людина вже не та.

Учениця

Тож, люди на Землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

3. Острів «Добра земля»

Учитель.

Людина приходить у світ для добра. Вона наділена розумом, тому може багато чого навчитися, здатна творити сама свою долю. Але, щоб бути господарем власної долі, їй потрібно з дитинства вчитися, багато працювати над собою, гартувати волю і характер, набувати добрих звичок, вдосконалювати дух і тіло, виробляти різні вміння і навички. Все це під силу кожній людині, бо знання, вміння і навички самі не приходять, їх треба здобувати наполегливою працею. З дитинства людина повинна зайняти активну життєву позицію і досягати всього сама. І щоб жити в цьому багатогранному і складному світі гідно, треба багато чого навчитись, знати, вміти, а головне – бути доброю і мудрою людиною. Сьогодні ми поговоримо про жорстокість і доброту. Ці поняття досить важливі в людському житті і вони можуть відігравати вирішальну роль у людській долі.

- Як ви ставитесь до людей, котрі з вами добрі, лагідні та щирі?

- Наведіть приклади людської доброти, що їх ви бачили чи відчували на собі.

- Як ви гадаєте, що таке жорстокість? У чому вона може виявлятися?

- Наведіть приклади жорстокості, що їх ви зустрічали у житті або відчули на собі.

- Чи хотіли б ви жити з жорстокими людьми або просто зустрітися з ними? Чому?

- Хто з вас уже відчув у своєму серці доброту? Що для цього ви робите?

- Який вчинок можна назвати жорстоким?

- Бачу, ви розумієте, що таке доброта, і що таке жорстокість і не хотіли б зустрітись у своєму житті з жорстокою людиною. Тому давайте поговоримо про те, як не стати жорстоким, а вирости добрим, чуйним, співчутливим до чужого горя.

4. Острів прислів´їв .

Учитель.

Ще здавна люди прагнули до добра і не навиділи зло. І цю думку вони відбили в прислів’ях, які передають з вуст в вуста. Тому насамперед ми попливемо на острів прислів’їв.

- Лагідне слово і залізні двері відкриває.

- Тепле слово і в мороз зігріє.

- Добре слово потрібне людині, як хліб і вода.

- Одне приємне слово наче сад цвіте.

- Мудре слово збережи, а погане геть жени!

-Про які звички говориться в цих прислів’ях і приказках?

Робота в групах

Кожній групі видаються видаються «розсипані прислів’я» Учням треба зі слів і словосполучень зібрати прислів’я, обговорити в групі, в чому полягає зміст цього прислів’я, а потім усім розповісти про це.

1-ша група. Добре слово людині, що дощ у посуху.

2-га група. Добре слово і залізні ворота відчиняє.

5. Острів вірних друзів.

- На добро люди відповідають добром. Той, хто робить щось добре, не повинен чекати за це винагороди. Про це гарно сказав у своєму вірші Іван Драч.

Добро твориться просто – ні за так.

Так, як цвіте і опадає мак,

як хмарка в¢ється і сміється пташка,

як трудиться мурашка-горопашка.

ДОБРО І ЗЛО

Одного разу Добро завітало на гостину до Зла. Зло почало пригощати Добро чаєм, але в кухлик замість цукру поклало сіль.

Добро скуштувало сіль, але нічого не сказало Злу. Тільки подякувало за гостину.

А коли Добро йшло від Зла, воно сказало:<<Щось цукор у вас несолодкий. Візьміть гроші, купіть собі цукерок до чаю>>.

Зло все перекосилось, але робити нічого, довелось узяти гроші.

Так Добро віддячило Злу добром за зло.

… Зло є причиною війн, голоду, знущань, зради, обману.

Зла людина своїми словами і вчинками може завдати іншим великої шкоди.

Але добро завжди сильніше від зла. Люди цінують і довго пам¢ятають добрих людей, допомагають їм у тяжку хвилину, а від злих намагаються бути подалі.

Злі люди завжди одинокі.

- Продовжте рядки.

1. Ніхто не має права ображати, карати, принижувати…

2. Кожен має право захистити, допомогти, поділитися…

Сценка <<Мама і син>>

Ведуча новин Невідкладний випуск новин.

Від мами відмовився син.

Про це розповість нам журналіст.

Мама (старенька) Сусідоньки мої, їду до сина,

Єдина, кохана, добра дитина.

Великий учений, у місті живе.

Не може й дізнатись, як мати живе.

От їду до нього і везу гостинці –

Яблука, груші, смачні паляниці.

Синочку мій любий, прийшла я до тебе.

Син Мамо, це ви? І що вам тут треба?

У мене роботи багато-багато.

Ну, добре, ми підемо зараз гуляти.

(І треба ж їй було приїхати з дому.

Ще хтось побачить – от буде сорому.)

Ви, мамо, на лавочці тут посидіть,

А я зараз прийду, ви підождіть.

Ведуча новин Вже вечір постав, зірки засвітились.

А мама всім каже:<<Я загубилась>>.

Не вірить старенька, що рідна дитина

Людяність і душу свою загубила,

Залишив назавжди у місті чужому.

У чому ж побачив він сором? У чому?

Синове серце чому зачерствіло?

.

6.Музичний острів

Виконання пісні Н.Май «Добрим будь»

Дощ умив усе довкола

Полив квіти голубі

Не жалій добра ніколи

Все повернеться тобі

Приспів

Добрим будь, добрим будь!

Вирушай з добром у путь.

Добрим будь, добрим будь!

Посміхнутись не забудь.

А веселка кольорова

Засвітилась в небесах

Не жалій добра ніколи

Все повернеться назад

Приспів

Не кажи лихого слова

І слабкого захисти

Не жалій добра ніколи,

Все повернеться в житті.

Приспів

7. Острів казок

Учитель.

Так, непросто, виявляється , бути ввічливою і культурною людиною Цього необхідно вчитися все життя. А допомагають нам у цьому не лише наші батьки, учителі, але й старі, добрі казки. Наш подальший шлях лежить у Казкову долину. Адже саме в казках добро завжди перемагає зло.

Давайте, діти, згадаємо, які казкові герої творили добрі справи, приносили радість оточенню. А допоможе нам у цьому Казкова скриня. Ми маємо здогадатися, кому належать ці предмети. ( Капелюх, фонендоскоп, троянда, квіточка-семицвіточка)

1) Цей казковий герой носив широкополий капелюх. З прекрасною шарманкою він ходив по містах, співом і музикою добував собі на хліб. Він врятував ляльок від злого Карабаса-Барабаса і відкрив для них чудовий театр. (Папа Карло)

2) Лікував звірів і птахів, урятував хворих звірів Африки. (Айболить)

3) Це були улюблені квіти дівчинки, яка виявилася сильнішою за Снігову королеву і врятувала свого друга з крижаного полону. (Герда)

4) Ця дівчинка використала останню пелюстку, щоб допомогти видужати хворому хлопчикові. (Женя з казки «Квіточка-семицвіточка»)

-Пограймо у гру! Я називатиму вам героя казки, а ви розповідатимете, які добрі справи він робив.

* Лікар Айболить

* Гусенятко із казки «Івасик-Телесик»

* Рак із казки «Коза-Дереза»

* Котик із казки «Котик і Півник»

* Мишка із казки «Ріпка»

* Собачка із казки «Рукавичка»

8. Острівгри.

Гра <<Клубок життя>>

Учитель дає дітям клубок ниток. Він утілює в собі майбутнє життя дитини. Діти по черзі говорять про свої добрі справи та водночас розмотують клубок і передають його один одному. Кожен тримається за нитку, коли вона проходить через його руку. Наприкінці гри весь клас буде зв¢язаний нитками.

9. Підсумок заходу.

1-й учень

Не лінуйся робити добра,

Лише зла не бажайте нікому,

Бо воно, як велика гора,

Стане вам на шляхові земному.

2-й учень

І заступить навколишній світ,

Зробить серце жорстоким, холодним.

Ви з любов’ю живіть з юних літ

Будьте чуйним, веселим і добрим.

3-й учень

І старайтесь робити добро

День і ніч , і у кожну хвилину,

Щоб серденько, як сонце цвіло,

Це доброю робить людину.

4-й учень

Хай душа буде світлою в вас

Й промениться завжди добротою,

Йдіть робити добро! В добрий час!

Правда в світі є дуже проста:

Сонце Землю теплом зігріває,

А людину – її доброта.

І любов у житті прикрашає.

Правила доброти

1. Допомагай слабким, маленьким, хворим.

2. Не будь жадібним.

3. Прощай іншим помилки.

4. Ніколи не заздри.

5. Жалій інших, а не себе.

Учитель Сказав мудрець:

- Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і в вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара –

Усі (разом) Людина починається з добра!

Нещодавно в Звенигородській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів N4 для учнів початкових класів було проведено виховний захід на тему <<Виховуємо в дітях доброту>>. Класоводи 1-го(Демченко С.В.),2-го (Коваль Л. Л.) та 3-го (Шиндер Н.С.) класів розробили змістовний та ефективний матеріал спрямований на виховання чуйного ставлення до людей і всього навколишнього світу та формування в учнів ціннісних орієнтацій, етичних норм поведінки в суспільстві.

Учні початкових класів разом зі своїми класоводами взяли активну участь у підготовці та проведенні заходу.

Захід було проведено на високому методичному рівні.

Кiлькiсть переглядiв: 440

Коментарi

  • Bluefewes

    2017-05-09 01:32:14

    http://forum24online.men/index.php?topic=27...